Геоінформаційні системи та дистанційне зондування. Застосування супутникових знімків та даних дистанційного зондування Що таке цоддзз

20.09.2018, Чт, 10:51, Мск , Текст: Ігор Корольов

Програма «Цифрова економіка» передбачає цілий комплекс заходів щодо забезпечення доступності просторових даних та даних дистанційного зондування Землі сумарною вартістю ₽34,9 млрд. Передбачається створити портали для обох типів даних, побудувати федеральну мережу геодезичних станцій та контролювати ефективність видатків федерального бюджету з космосу.

ЯкрозвиватипросторовіданііданіДЗЗ

Розділ «Інформаційна інфраструктура» програми «Цифрова економіка» передбачає створення вітчизняних цифрових платформ збору, обробки та розповсюдження просторових даних та даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, що забезпечують потреби громадян, бізнесу та влади. За підрахунками CNews, витрати на відповідні заходи становитимуть 34,9 млрд, більша частина цієї суми буде взята з федерального бюджету.

Насамперед планується розробити глосарій термінів у сфері роботи з просторовими даними та даними ДЗЗ із космосу. У цих же сферах, включаючи створені на їх основі продукти та послуги, повинні бути поставлені завдання та сформовані вимоги до дослідження потреб цифрової економіки у вітчизняних послугах та технологіях збирання, обробки, розповсюдження та аналізу.

Відповідною роботою займуться Мінекономрозвитку, Мінкомзв'язку, "Роскосмос", Росреєстр, "Ростелеком", МДУ ім. М.В. Ломоносова та робоча група «Аеронет» Національної технологічної ініціативи (НТІ). На ці цілі буде витрачено 88 млн, з яких 65 млн виділить федеральний бюджет. Зазначимо, що, згідно з російським законодавством, дані ДЗЗ не належать до просторових даних.

Паралельно для просторових даних та даних ДЗЗ з космосу буде розроблено архітектуру та дорожню карту створення інфраструктури збору, зберігання, обробки та розповсюдження. Інфраструктура функціонуватиме на базі міжвідомчої єдиної територіально-розподіленої інформаційної системи (ЕТРІС ДЗЗ).

Цим займуться «Роскосмос», «Ростелеком» та Мінекономрозвитку. Вартість заходу складе 85 млн, з яких 65 млн виділить федеральний бюджет.

СертифікаціяданихДЗЗ

Використання сертифікованих даних дистанційного зондування Землі має бути нормативно закріплене. У федеральне законодавство буде внесено зміни з метою закріплення статусу федерального фонду ДЗЗ.

Також буде розроблено дорожню карту створення відповідного нормативно-правового забезпечення. Нормативно будуть затверджені вимоги до надання та порядку надання в електронному вигляді просторових даних та матеріалів та даних ДЗЗ, що містяться у відповідному федеральному фонді.

У нормативних актах буде закріплено створення системи сертифікації даних ДЗЗ із космосу та алгоритмів їх обробки з метою отримання юридично значимих даних, а також порядок використання у господарському обороті сертифікованих даних ДЗЗ із космосу та даних, отриманих іншими методами дистанційного зондування Землі. Цими заходами займатимуться «Роскосмос», «Ростелеком», Мінкомзв'язку, Мінекономрозвитку та НТІ «Аеронет».

Федеральнийпорталпросторовихданих

Далі будуть забезпечені способи надання в електронному вигляді просторових даних та матеріалів, що містяться у федеральному фонді просторових даних, а також даних ДЗЗ, що містяться у відповідному Федеральному фонді.

З цією метою буде розроблено державну інформаційну систему Федеральний портал просторових даних (ГІС ФППД), що забезпечує доступ до відомостей, що містяться у федеральному фонді просторових даних.

Спочатку буде створено концепцію відповідної системи. Потім – до квітня 2019 р. – її буде введено в дослідну експлуатацію, а до кінця 2019 р. її запустять у промислову експлуатацію. Розробка, запуск та модернізацію ГІС ФППД обійдуться федеральному бюджету в ₽625 млн.

У ГІС ФППД буде створено підсистему «Цифрова платформа міжвідомчої геоформаційної взаємодії». Її запуск у дослідну експлуатацію відбудеться у листопаді 2019 р., це обійдеться федеральному бюджету ще у ₽50 млн.

Будуть розроблені плани підключення даної підсистеми до федерального фонду даних ДЗЗ, фондів просторових даних та матеріалів органів держвлади з метою надання в електронному вигляді наявних у їхньому розпорядженні матеріалів. Відповідними заходами візьмуться Мінекономрозвитку, Росреєстр та «Роскосмос».

ОрганидержвладиподілятьсяпросторовимиданимиіданимиДЗЗ

Також планується забезпечити можливість надання в автоматичному режимі з використанням координат встановленого переліку відомостей, які перебувають у розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування.

Спочатку буде проведено оцінку економічних ефектів, які можна отримати при перегляді вимог до параметрів розкриття просторових даних та даних ДЗЗ, що знаходяться у розпорядженні органів держвлади. Потім буде внесено зміни до переліку відомостей (а також їх реквізитів та форматів), що підлягають наданню в автоматизованому режимі з використанням координат, разом із переліком органів-власників таких відомостей.

До кінця 2019 р. буде розроблено та введено в експлуатацію автоматизований картографічний сервіс, який забезпечує надання з використанням координат тематичних відомостей, що знаходяться у розпорядженні органів держвлади. Відповідними роботами займатимуться Мінекономрозвитку, «Роскосмос», Росреєстр, ФСБ та Міноборони, на їх здійснення федеральний бюджет виділить ₽250 млн.

Крім того, буде забезпечено можливість автоматизованої обробки, розпізнавання, підтвердження достовірності та використання просторових даних. Для цього будуть розроблені функціональні вимоги до вищезазначених засобів, включаючи системи автоматизованої генералізації зображень просторових об'єктів, а також засоби моніторингу змін місцевості.

Метою є забезпечення дотримання вимог до періодичності оновлення ресурсів просторових даних. Досвідчена експлуатація відповідних коштів має розпочатися у вересні 2019 р., промислова експлуатація – до кінця 2020 р.

Також має бути створена інфраструктура досвідчених полігонів для проведення випробувань роботизованих комплексів, які використовуються з метою збирання та обробки просторових даних. Вказаними заходами займуться Мінекономрозвитку, Росреєстр та НТІ «Аеронет».

ВітчизнянегеоінформаційнеПЗдляорганівдержвлади

Інший напрямок документа полягає у забезпечення розробки та використання вітчизняних геоінформаційних технологій в органах держвлади та місцевого управління, а також держкомпаніях. Вимоги до відповідних програмних засобів будуть розроблені та опубліковані в Інтернеті.

Потім буде сформовано перелік програмних засобів, що задовольняють встановлені вимоги, з урахуванням Єдиного реєстру російського ПЗ. Також буде проведено дослідження перспективних технологій та моделей управління з використанням геоінформаційних технологій та вітчизняних даних ДЗЗ в органах держвлади та будуть розроблені методичні рекомендації щодо переходу на вітчизняні програмні засоби у даних областях.

Крім того, буде проведено моніторинг та аналіз використання програмних засобів геоінформаційних систем в інформаційних системах органів держвлади та держкомпаній. Після цього будуть розроблені плани заходів федеральних та регіональних органів влади, органів місцевого самоврядування та держкомпаній, спрямованих на забезпечення використання вітчизняних програмних засобів у цій галузі. Цими заходами займуться Мінекономрозвитку, Мінкомзв'язку, «Роскосмос» та «Ростелеком».

4,8 мільярданафедеральнумережагеодезичнихстанцій

План заходів передбачає створення єдиної геодезичної інфраструктури, необхідної для завдання, уточнення та поширення державних та місцевих систем координат. Відповідними заходами займатимуться Мінкеономрозвитку, Міноборони, Росреєстр, Росстандарт, Федеральне агентство наукових досліджень, «Роскосмос», держпідприємство «Центр геодезії, картографії та ІПД» та АТ «Роскартографія».

З цією метою спочатку буде проведено науково-дослідні роботи з уточнення параметрів фігури та гравітаційного поля, геодезичних параметрів Землі, інших параметрів, необхідних для уточнення державних систем координат, державної системи висот, державної гравіметричної системи та обґрунтування розвитку геодезичної мережі.

Також буде забезпечено державний облік та збереження пунктів державної геодезичної мережі (ГТС), державної нівелірної мережі, державної гравіметричної мережі. Буде організовано систему моніторингу характеристик пунктів ГТС, державних нівелірної та гравіметричної мереж, та забезпечено розвиток вітчизняної мережі колоцьованих станцій геодезичних спостережень. З цією метою федеральний бюджет виділить у 2018-20 рр. ₽3,18 млрд.

Далі буде створено сервіс (служба), що забезпечує визначення рухів земної кори, зумовлених природними та антропогенними геодинамічними процесами, а також сервіс з визначення та уточнення параметрів точних орбіт навігаційних космічних апаратів та космічних апаратів дистанційного зондування Землі.

На наступному етапі буде створено федеральну мережу геодезичних станцій, що забезпечують підвищення точності визначення координат, а також центр інтеграції мереж геодезичних станцій та обробки інформації, що отримується. Спочатку буде розроблено концепцію відповідної мережі, що включає сервіси та географію їх використання, техніко-економічні показники створення та експлуатації мережі.

До серпня 2019 р. буде створено та введено в експлуатацію «пілотні зони» федеральної мережі геодезичних базових станцій не менше, ніж у трьох регіонах. Також у дослідну експлуатацію буде запущено центр інтеграції мереж геодезичних станцій. З огляду на досвід роботи «пілотних зон» буде створено технічне завдання для майбутньої мережі.

Сама мережа запрацює до кінця 2020 р. На її створення та запуск буде витрачено ₽1,65 млрд. При цьому ₽1,35 млрд будуть взяті з федерального бюджету, решта ₽200 млн – з позабюджетних джерел. Загальні витрати на створення та підтримання геодезичної інфраструктури становитимуть 4,83 млрд. дол.

19 мільярдівнаЄдинуелектроннукартографічнуоснову

Ще один закладений у документі проект – це створення Єдиної електронної картографічної основи (ЄЕКО) та державної системи ведення ЄЕКО. Спочатку буде створено концепцію, технічне завдання ескізний проект ГІС ЄЕКО. Запуск системи в дослідну експлуатацію має відбутися у квітні 2019 р., у промислову – до кінця 2019 р.

Далі буде проводитися створення основи ГІС ЄЕКО, у тому числі на базі відкритих цифрових топографічних карт та планів, поміщених до федерального фонду просторових даних, та створення базового високоточного (масштаб 1:2000) шару просторових даних територій з високою щільністю населення на користь накопичення ГІС ЕКО .

Повинні бути розроблені цільові склад та структура даних та сервісів ЄЕКО, методи та алгоритми використання картографічної основи та просторових даних на користь різних груп споживачів та перелік можливостей застосування технологій розподілених реєстрів (блокчейн).

Також планується створити перспективну модель ГІС ЄЕКО для використання різними категоріями споживачів, у тому числі автоматизованими та роботизованими системами. Відповідними заходами візьмуться Росреєстр, Мінекономрозвитку та НТІ «Аеронет». Заходи, пов'язані з ДВС ЄЕКО, обійдуться федеральному бюджету в 19,32 млрд. дол.

ФедеральнийпорталданихдистанційногозондуванняЗемлі

Документ передбачає забезпечення надання в електронному вигляді даних дистанційного зондування Землі та матеріалів, які у федеральному фонді ДЗЗ. Для цього буде проведено модернізацію інформаційно-технологічних механізмів (у складі інформаційних систем «Роскосмосу») системи надання доступу до даних із російських космічних апаратів дистанційного зондування Землі та геопорталу держкорпорації «Роскосмос».

Розроблено концепцію, технічне завдання та ескізний проект державної інформаційної системи Федеральний портал даних дистанційного зондування Землі з космосу (ГІС ФПДДЗ), що забезпечує доступ до відомостей, що містяться у федеральному фонді даних ДЗЗ з космосу.

Введення ГІС ФПДДЗ у дослідну експлуатацію відбудеться до кінця 2019 р., у промислову експлуатацію – до кінця 2020 р. Проектом займатиметься «Роскосмос». На відповідні цілі федеральний бюджет виділить 315 млн. дол.

ЄдинебезшовнесуцільнебагатошаровепокриттяданимиДЗЗ

Також буде створено Єдине безшовне суцільне багатошарове покриття даними ДЗЗ із космосу різного просторового дозволу. Відповідними заходами займатимуться «Роскосмос», Росреєстр та Мінкеомрозвитку, вони обійдуться федеральному бюджету в 6,44 млрд. дол.

З цією метою спочатку буде підготовлено концепцію відповідного покриття з високою роздільною здатністю (2–3 метри). До кінця 2018 р. буде створено технологічний комплект суцільного високоточного безшовного покриття високого просторового дозволу (СБП-В) за даними ДЗЗ з російських космічних апаратів з точністю не гірше 5 метрів. У тому числі використовуватиметься визначення додаткових опорних точок в результаті проведення польових робіт та вимірювань за космічними знімками.

У 2018 р. СБП-В розгорнуть на територіях пріоритетних районів загальною площею 2,7 млн ​​кВ км. У 2019 р. СБП-В розгорнуть на територію районів другої черги загальною площею 2,9 млн кв км. У 2020 р. СБП-В розгорнуть на території інших районів, у тому числі районів з високою щільністю населення, загальною площею 11,4 млн кв км.

Паралельно буде створено комплект Суцільного мультимасштабного покриття масового використання (СБП-М) даними мультиспектральної зйомки з російських космічних апаратів ДЗЗ з точностями в плані з високою роздільною здатністю не гірше 15 м.

У 2018 р. СБП-М буде розгорнуто на території першочергових районів загальною площею 2,7 млн ​​кв км. У 2019 р. – на території районів другої черги загальною площею 2,9 кв. км. У 2020 р. СБП-М буде розгорнуто на інших територіях загальною площею 11,4 млн кв км.

У 2020 р. на основі Комплекту Суцільного високоточного безшовного покриття високого просторового дозволу та комплекту Суцільного мультимасштабного покриття масового використання буде створено Єдине безшовне суцільне багатошарове покриття даними дистанційного зондування Землі (ЄБСПЗР). Також у дослідну експлуатацію буде запущено державну інформаційну систему (ГІС) ЄБСПВР.

В результаті має вийде інформаційна основа, що забезпечує стабільність та конкурентоспроможність вимірювальних характеристик вітчизняних даних ДЗЗ із космосу та продуктів на їх основі. Також буде створено технологію та базову інформаційну основу для формування широкої номенклатури прикладних клієнто-орієнтованих сервісів та послуг на базі технологій ДЗЗ та інформаційного забезпечення сторонніх інформаційних систем.

ПЗдляавтоматичноюобробкиданихдистанційногозондуванняЗемлі

Планується забезпечити можливість автоматизованої обробки, розпізнавання, підтвердження та використання даних ДЗЗ із космосу. З цією метою спочатку будуть проведені експериментальні дослідження, розробка технологій та ПЗ автоматичної потокової та розподіленої обробки даних ДЗЗ із космосу зі створенням елементів стандартизації вихідних інформаційних продуктів.

Відповідні кошти та уніфіковане ПЗ будуть запущені в дослідну експлуатацію до травня 2020 р. Введення в промислову експлуатацію відбудеться до кінця 2020 р. Проектом займатимуться «Роскосмос», Мінекономрозвитку та Росреєстр, витрати федерального бюджету становитимуть 975 млн. дол.

Майбутні уніфіковані апаратно-програмні засоби первинної обробки даних ДЗЗ із космосу з елементами стандартизації інформаційних ресурсів будуть уведені в дію на базі територіально-розподілених хмарних обчислювальних ресурсів наземної космічної інфраструктури ДЗЗ.

У 2018 р. буде розроблено концепцію, номенклатуру та технології створення на основі ДЗЗ спеціалізованих галузевих сервісів з метою інформаційного забезпечення наступних галузей: надрокористування, лісового господарства, водного господарства, сільського господарства, транспорту, будівництва та інших

Зразки уніфікованих комплексів розподіленої обробки та зберігання інформації будуть призначені для вирішення завдань оператора російських космічних систем ДЗЗ із космосу з максимальним рівнем автоматизації та стандартизації обробки, автоматичним контролем якості, економічністю в обслуговуванні та експлуатації. Рівень уніфікації спеціального програмного забезпечення становитиме до 80%.

Також буде забезпечено впровадження технологій автоматичного потокового формування стандартних та базових інформаційних продуктів ДЗЗ на запит користувачів через підсистему надання доступу споживачів та видачу протягом до 1,5 години після прийому цільової інформації з космічних апаратів ДЗЗ.

Крім того, буде модернізовано полігонні інструментальні засоби контролю спектро-радіометричних та координатно-вимірювальних характеристик космічних апаратів ДЗЗ та верифікації інформаційних продуктів ДЗЗ із космосу, а також створено інструментальне та методичне забезпечення центру сертифікації даних ДЗЗ із космосу.

"Роскосмос" створить територіально-розподілений обчислювальний ресурс потокової обробки даних ДЗЗ

Ще один напрямок плану реалізації заходів програми «Цифрова економіка» по розділу «Інформаційна інфраструктура» полягає у забезпечення розробки та використання вітчизняних технологій обробки (у тому числі тематичної) даних ДЗЗ в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також держкомпаніях.

В рамках реалізації цієї ідеї буде проведено створення та модернізація територіально-розподіленого обчислювального ресурсу забезпечення потокової обробки даних ДЗЗ з космосу у складі центрів обробки даних та обчислювальних кластерів наземних комплексів прийому, обробки та розповсюдження даних ДЗЗ. Проектом займеться "Роскосмос".

У 2019 р. відповідні заходи відбудуться у Європейській зоні Росії, у 2020 р. – у Далекосхідній зоні. З цією метою федеральний бюджет виділить ₽690 млн.

Контрольвитратфедеральногобюджетуперевірятьзкосмосу

Паралельно пройде розробка та модернізація апаратно-програмних рішень та прикладних клієнто-орієнтованих сервісів сільського та лісового господарства на базі технологій ДЗЗ із космосу, це обійдеться федеральному бюджету в ₽180 млн.

Також у 2018 р. буде розроблено концепцію, номенклатуру та технології створення на основі ДЗЗ спеціалізованих галузевих сервісів з метою інформаційного забезпечення наступних галузей: надрокористування, лісового господарства, водного господарства, сільського господарства, транспорту, будівництва та інших. Разом із «Роскосмосом» ці завдання вирішуватиме Мінекономрозвитку.

У 2019 р. буде обрано інші галузі для розробки аналогічних сервісів та рішень. У 2020 р. сервісні рішення будуть відпрацьовані на пілотних зонах з подальшим введенням у дослідну експлуатацію, відповідні заходи обійдуться федеральному бюджету 460 млн. грн.

У 2018 р. буде спроектовано та створено сервіс контролю з космічної зйомки цільового та ефективного використання коштів федерального бюджету та бюджетів державних позабюджетних фондів, спрямованих на фінансування всіх видів будівництва. Цим займуться «Роскосмос» та Рахункова Палата, федеральний бюджет виділить на цей проект 125 млн. дол.

Аналогічним чином буде створено обслуговування контролю з космічної зйомки використання коштів федерального бюджету, вкладених у фінансування інфраструктурних проектів та спеціальних економічних зон. Відповідний ресурс буде спроектовано та введено в дослідну експлуатацію до кінця 2018 р., а його промислова експлуатація розпочнеться у червні 2019 р. Вартість проекту для федерального бюджету складе ₽125 млн.

Також буде створено сервіс контролю з космічної зйомки використання коштів федерального бюджету, спрямованих на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха (пожеж, паводків тощо), а також на ліквідацію наслідків забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє середовище. Федеральний бюджет витратить цей проект ₽170 млн.

Буде створено обслуговування визначення ефективності та відповідності нормативним правовим актам порядку фінансування, управління та розпорядження федеральними та іншими ресурсами: лісовими, водними, мінеральними тощо. Федеральний бюджет витратить на це 155 млн. дол.

Аналогічний сервіс буде створено для забезпечення контролю господарської діяльності з метою виявлення порушень земельного законодавства, встановлення фактів використання земель не за призначенням та визначенням економічної шкоди. Проект обійдеться федеральному бюджету в 125 млн. дол.

Ще один запланований сервіс забезпечуватиме оцінку перспективності залучення до різних видів господарської діяльності (сільське господарство, будівництво, рекреація та ін.). Вартість проекту для федерального бюджету становитиме ₽145 млн.

Також буде створено сервіс виявлення за космічними знімками змін, що відбуваються на території регіонів Росії з метою визначення темпів їх розвитку, прийняття рішень щодо планування та оптимізації бюджетних коштів. Федеральний бюджет виділить цей проект ₽160 млн.

Характерною рисою процесу впровадження геоінформаційних технологій у цей час є інтеграція вже існуючих систем у загальні національні, міжнародні та глобальні інформаційні структури. Насамперед звернемося до проектів навіть не останнього часу. У цьому відношенні показовим є досвід розробки глобальних інформаційних програм та проектів у рамках Міжнародної геосферно-біосферної програми «Глобальні зміни» (МДБП), яка реалізується вже з 1990 р. і мала великий вплив на хід географічних та екологічних робіт глобального, регіонального. та національного масштабів [Ст. М. Котляков, 1989]. Серед різноманітних міжнародних та великих національних геоінформаційних проектів, у рамках МДБП, згадаємо лише Глобальну інформаційно-ресурсну базу даних – GRID. Вона формувалася у структурі створеної 1975 р. системи моніторингу довкілля (GEMS) під егідою програми ООН з довкілля (UNEP). GEMS складалася з глобальних систем моніторингу, керованих через різні організації ООН, наприклад, Продовольчу та сільськогосподарську організації (FAO), Всесвітню метеорологічну організацію (WMO), Всесвітню організацію охорони здоров'я (WHO), міжнародні союзи та окремі країни, що тією чи іншою мірою беруть участь у програмі. Моніторингові мережі організовані всередині п'яти блоків, пов'язаних з кліматом, здоров'ям людей, середовищем океану, дальнодіючими забрудненнями, що переміщуються, відновлюваними природними ресурсами . Кожен із цих блоків охарактеризований у статті [А. М. Трофімов та ін., 1990]. Моніторинг, пов'язаний із кліматом, забезпечував даними, що визначають вплив людської діяльності на клімат Землі, включаючи два напрямки, пов'язані з роботою мережі Моніторингу фонового забруднення атмосфери та Світовою гляціологічною інвентаризацією. Перша стосується встановлення тенденцій в атмосферній композиції (зміни вмісту вуглекислого газу, озону та ін), а також тенденцій у хімічному складі атмосферних опадів. Мережа станцій моніторингу фонового забруднення атмосфери (BAPMON) організована WHO у 1969 р. та з 1974 р. отримує підтримку з боку UNEP як частину GEMS. Вона включає три типи моніторингових станцій: базові, регіональні та регіональні з розширеною програмою. Дані щомісяця повідомляються до координаційного центру, розташованого у Міжурядовому агентстві захисту навколишнього середовища (ЕРА) (Вашингтон, США). З 1972 р. дані спільно з матеріалами WMO, ЕРА щорічно публікуються. Світова гляціологічна інвентаризація пов'язана з UNESCO та її Швейцарським федеральним інститутом технології. Відомості, що збираються ними, дуже важливі, оскільки коливання льодовикових і снігових мас дають уявлення про перебіг кліматичної мінливості. Програма моніторингу забруднень, що далеко рухаються, реалізується спільно з роботами Європейської Економічної Комісії (ЄСЄ) та WMO. Збираються дані про забруднені опади (зокрема, оксиди сірки та їх перетворені продукти, з чим зазвичай пов'язується випадання кислотних дощів) у зв'язку з рухом повітряних мас від джерел забруднення до окремих об'єктів. У 1977 р. ЄСЄ у співпраці з UNEP та WHO сформулювали спільну програму для моніторингу та оцінки перенесення повітряних забруднень на далекі відстані в Європі (Програма Європейського моніторингу та оцінки). Моніторинг, пов'язаний зі здоров'ям людей, забезпечує збір даних про якість навколишнього середовища у світовому масштабі, про радіацію, зміни рівня ультрафіолетового випромінювання (як наслідок виснаження озонового шару) та ін. Ця програма GEMS значною мірою пов'язана з діяльністю Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO ). Спільний моніторинг якості води здійснили організації UNEP, WHO, UNESCO і WMO. Акцент роботи тут зроблено на води рік, озер, і навіть грунтові, тобто. ті, що є основним джерелом забезпечення людей водою, для зрошення, деяких галузей промисловості та ін. Моніторинг забруднення продуктів харчування у рамках GEMS існує з 1976 р. у співпраці з WHO та FAO. Дані про забруднені продукти харчування дають інформацію про характері поширення забруднень, що, своєю чергою, є основою управлінських рішень різного рангу. Моніторинг середовища океану розглядався у двох аспектах: моніторинг відкритого океану та регіональних морів. Діяльність програми моніторингу відновлюваних земних ресурсів полягає в перевагу моніторингу ресурсів посушливих і напівзасушливих земель, деградації грунтів, тропічних лісів. Власне система GRID, організована у 1985 р., є інформаційною службою, що забезпечує екологічними даними управлінські організації ООН, а також інші міжнародні організації та уряди. Основна функція GRID – збирати разом дані, синтезувати їх так, щоб працівники плануючих органів могли досить швидко засвоювати матеріал та робити його доступним для національних та міжнародних організацій, що приймають рішення, які можуть вплинути на стан довкілля. У своєму повномасштабному розвитку на рубежі століть система реалізована як глобальна ієрархічно організована мережа, що включає регіональні центри та вузли національного рівня, за широкого взаємообміну даними. GRID є розосередженою (розподіленою) системою, вузли якої пов'язані телекомунікаціями. Система розділена на два основні центри: GRID-Control, розташований у Найробі (Кенія) та GRID-Processor у Женеві (Швейцарія). Центр, розташований у Найробі, здійснює контроль та керує діяльністю GRID у всьому світі. GRID-Processor пов'язані з отриманням даних, моніторингом, моделюванням, і навіть з розподілом даних. Зі глобальних проблем Женевський центр в даний час займається публікацією серії видань GEO (Global Environment Outlook), розробкою стратегії та забезпеченням раннього попередження різноманітних загроз, зокрема біорізноманіттям (особливо в рамках дій нового підрозділу DEWA - Division of Early Warning and Assessment), застосуванням ГІС для раціонального використання природних ресурсів, конкретними дослідженнями, насамперед для франкомовної Африки, Центральної та Східної Європи, Середземномор'я та ін. Польщі, Росії, США, Таїланді, Швеції та Японії. Їхня робота ведеться також у глобальному масштабі, але певною мірою спеціалізована по регіонах. Наприклад, центр GRID-Arendal (Норвегія) реалізує ряд програм по Арктиці, таких як АМАР - Arctic Monitoring and Assessment Programme, регіону Балтійського моря (BALLERINA - ГІС-проекти для великомасштабних екологічних додатків) та ін. На жаль, діяльність центру ГРІД -Москва мало відома навіть фахівцям. З прикладів міжнаціонального співробітництва зі створення великих БД заслуговує на увагу інформаційна система Європейського економічного співтовариства CORINE (Coordinated Information on the Environment in the European Community). Рішення про її створення прийнято в червні 1985 р. Радою Європейського співтовариства, що поставила перед нею дві головні цілі: оцінку потенціалу інформаційних систем співтовариства як джерела для вивчення стану його природного середовища та забезпечення природоохоронної стратегії країн ЄС за пріоритетними напрямками, включаючи захист біотопів, атмосфери внаслідок локальних викидів та транскордонного перенесення, комплексну оцінку екологічних проблем Середземноморського регіону. Наразі проект завершено, але є відомості про можливості його поширення на територію східноєвропейських країн у майбутньому. Серед національних проектів, природно, хотілося б звернутися до прикладів щодо Росії, хоча тут відразу слід визнати її не найпередовіші позиції у світі. Так, на початку 90-х активно пророблялися можливості підключення тоді ще СРСР до робіт у рамках глобальної природно-ресурсної системи GRID UNEP. Вкажемо лише одну з ініціатив того часу в рамках діяльності Міністерства природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Російської Федерації - проект створення Державної екоінформаційної системи (ГЕІС), початковий етап якого розроблявся ще в колишньому Держкомприроді СРСР. Планувалося, що ГЕІС мала складатися з баз даних тривалого користування; баз даних, отриманих при підсупутникових експериментах та контрольних вимірах (мабуть, тимчасового зберігання); бази підмножини даних, необхідні проведення споживачами дослідницької роботи, і з інформаційної мережі, що зв'язує компоненти системи з центрами управління спостережними засобами та з базами інших систем, зокрема міжнародними. Область застосування ГЭИС за задумом проектувальників поділялася такі основні категорії: 1) екологічний контроль (визначення стану довкілля); 2) екологічний моніторинг (для аналізу змін довкілля); 3) моделювання (для причинно-наслідкового аналізу). ГЕІС у загальному вигляді повинна була являти собою комп'ютерну систему, в якій основним джерелом введення відомостей є детальні бази географічно орієнтованих даних про стан навколишнього середовища: зображень, даних оперативного контролю, статистичних даних спостережень, серій карт (геологічних, ґрунтових, кліматичних, рослинності, землекористування) , інфраструктури тощо). Спільна обробка цієї інформації є безпосереднім шляхом до моделювання навколишнього середовища. Основним завданням ГЕІС, що планувалася, була розробка технології управління базами даних, об'єднання наборів даних про навколишнє середовище, що існують у безлічі форматів і взятих з різних джерел. Дані в ГЕІС повинні були надходити за такими предметними областями: геосфери (що включає земні оболонки - атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу) та техносфері; матеріальним природним ресурсам (енергетичним, мінеральносировинним, водним, земельним, лісовим тощо). ), а також щодо їх використання; зміни клімату; станом виробничих технологій; економічним показникам у природокористуванні; зберігання та переробки відходів; соціальним та медико-біологічним показниками тощо, природно передбачаючи можливість подальшого синтезування показників. У деяких рисах ця програма нагадувала методику, що використовується у системі GRID UNEP. Серед програм федерального рівня слід згадати проект ДВС ОГВ (Органів державної влади), який став втілюватися в реальне життя на регіональному рівні (див. нижче) або трансформуватися для інших потреб, наприклад, що почала реалізовуватися федеральна цільова програма «Електронна Росія» (2002 - 2010) . Як приклад комплексних систем вкажемо розробку «Стійкий розвиток Росії» [В.С.Тикунов, 2002]. Особливістю її структури є тісна ув'язка між собою соціально-політичного, економічного (виробничого), природно-ресурсного та екологічного блоків. Загалом вони характеризують соціоекосистеми різного територіального рангу. За всіма тематичними сюжетами забезпечується можливість характеристики ієрархії їх змін - від глобального до локального рівня з урахуванням специфіки представлення явищ за різних масштабів їхнього відображення. Тут реалізується принцип гіпермедійності системи, коли сюжети з'єднуються асоціативними (смисловими) зв'язками, наприклад сюжети нижчого ієрархічного рівня як відображають будь-якої тематичний сюжет у відповідному масштабі, а й хіба що розкривають, розгортають, деталізують його. На верхньому рівні ієрархії створено розділ «Місце та роль Росії у вирішенні глобальних проблем людства». Світові карти цього розділу покликані відобразити запаси, і навіть баланс виробництва та споживання людством найважливіших видів природних ресурсів; динаміку зростання чисельності населення; індекс антропогенного навантаження; внесок Росії та інших країн у планетарну екологічну ситуацію та ін. Анаморфози, діаграми, графіки, пояснювальний текст та таблиці повинні показати роль Росії у вирішенні сучасних глобальних проблем людства. Корисно зіставлення регіонів же Росії та розвинених країн, що вони розглядаються як єдиний інформаційний масив. Для цих цілей використовувалися багатовимірні ранжирування на основі комплексів порівнянних показників, що за деякими інтегральними характеристиками розподіляє російські регіони від Австрії (Москва) до Нікарагуа (Республіка Тува). Один із таких прикладів за характеристикою громадського здоров'я наведено на рис. 24 кол. вкл. Тут показано характеристика громадського здоров'я країн світу та регіонів Росії, але аналогічно сюжети можуть бути продовжені аж до муніципального рівня. Розділи федерального рівня формують головне ядро ​​системи. Поряд з багатьма оригінальними сюжетами дається досить повна характеристика всіх компонентів системи «природа-економіка-населення» з акцентом на характер змін, що відбуваються. Блоки завершуються інтегральними оцінками соціально-демографічної стійкості, стійкості розвитку економіки, стійкості природного середовища до антропогенних впливів та деякими іншими узагальнюючими сюжетами, причому виражаються кількісно. Як інтегральні характеристики широко відомі індекс стійкого економічного добробуту та індекс розвитку людського потенціалу, а також індекс екологічної стійкості, реального прогресу, «живої планети», «екологічний слід» та ін. [Індикатори.., 2001]. Але навіть звертаючись до приватних сюжетів, не кажучи вже про комплексні характеристики, ставиться завдання не просто показати фактичний стан, а підкреслити закономірності розвитку явищ, відобразити їх з різних сторін. Як приклад вкажемо на характеристики виборчих кампаній, проведених у Росії починаючи з 1991 р. Так, крім традиційних сюжетів, що відображають переможців у виборних кампаніях та відсоток голосів, поданих за того чи іншого кандидата чи партію, показано інтегральні індекси керованості територій [В.С. . Тикунов, Д. Д. Орєшкіна, 2000] та характер їх змін від однієї виборчої кампанії до іншої (рис. 2S кол. вкл.). Ще одним прикладом нетрадиційного підходу є поєднання типологічних та оціночних характеристик, таких як оцінка громадського здоров'я з типами причин смертності населення (рис. 26 кол. вкл.). Наступним ієрархічно нижчим розділом системи є блок «Моделі переходу регіонів Росії до сталого розвитку». Як і в інших розділах Атласу, основний зміст усіх гілок цього блоку спрямовано визначення екологічних, економічних та соціальних складових сталого розвитку територій. Тут на сьогоднішній день можна знайти приклади характеристики Байкальського регіону, Іркутської області, Іркутського адміністративного району та Іркутська. При характеристиці регіону він аналізуватиметься, з одного боку, як складова частина більшої освіти - держави, з іншого - як самодостатня (у певних межах) цілісність, здатна до саморозвитку з урахуванням наявних ресурсів. На базі створених карток передбачається розробка пропозицій щодо стратегії розвитку та інноваційної активності регіону та його територій. Проведено типологію всіх регіонів Росії та виявлено типові представники різних груп (промислові, аграрні та ін.). Планується створення кількох регіональних гілок системи, що представляють різні типи територій країни, зокрема Ханти-Мансійського автономного округу. Тут слід звернути увагу на принцип блочності системи, оскільки окремі логічні блоки можуть видозмінюватися, поповнюватись або розширюватись, не змінюючи структури всієї системи. Тематика, пов'язана зі стійким розвитком, вимагає обов'язкового розгляду майже всіх тематичних сюжетів у динаміці, що й реалізується відповідно до принципу еволюційності та динамічності в Атласній інформаційній системі. Здебільшого це характеристики явищ за базові часові періоди чи роки. По ряду сюжетів для ретроспективного аналізу розроблено кілька тематичних анімацій: «Зміна розораності та лісистості регіонів Росії за останні 300 років», «Зростання мережі міст Росії», «Динаміка щільності населення Росії, 1678-2011 рр.», «Розвиток металургійної промисловості Росії у XVIII-XX ст.» та «Розвиток мережі залізниць (зростання та електрифікація), XIX-XX ст.», які складають перший етап підготовки комплексної анімації «Розвиток промисловості та транспорту» Росії». Найважливіший додаток системи - розробка сценаріїв для розвитку країни та її регіонів. У випадку реалізується принцип багатоваріантності, коли кінцевому користувачеві пропонується ряд рішень, що його цікавлять, наприклад, оптимістичні, песимістичні та інші сценарії. , часто при істотній нечіткості завдань, отримувати прийнятні результати.Перспективно застосування змістовного моделювання складних явищ в рамках інформаційної системи.Основою подібного моделювання служить комплексний системний підхід до моделювання соціоекосистем.Так, користувач системи зможе змоделювати деяку структуру, правління якої представить варіанти, що ведуть, наприклад, підвищення рівня добробуту народу чи підвищення його громадського здоров'я як кінцевого результату для багатьох перетворень з оцінкою необхідних витрат для досягнення результату. Будуть розвинені засоби моделювання, насамперед спрямовані на розробку різних сценаріїв переходу регіонів країни до моделей їхнього сталого розвитку. Фінальна стадія проекту, пов'язана з інтелектуалізацією системи, дозволить сформувати повномасштабну систему підтримки прийняття рішень. Нарешті, слід зазначити, що система, що формується, повинна базуватися і на принципі мультимедійності (многосредности), що полегшує процес прийняття рішень. Створення регіональних геоінформаційних систем у Росії значною мірою пов'язане з реалізацією Програми ДВС ОГВ (Органів державної влади) та КТКПР (Комплексного територіального кадастру природних ресурсів). Розробка основних положень за програмою ДВС ОГВ була доручена Держцентру «Природа» - підприємству Федеральної служби геодезії та картографії (Роскартографії). У ряді суб'єктів РФ створено і функціонують регіональні інформаційно-аналітичні центри, оснащені сучасними комп'ютерними технологіями, включаючи ГІС-технології. Серед регіонів, у яких отримано найбільш значні результати щодо створення ГІС ОГВ – Пермська та Іркутська області. У 1995-1996 роках. була виконана значна робота зі створення ГІС Новосибірської області. Найбільш опрацьований проект у галузі регіональних ДВС для ОГВ безсумнівно реалізується нині у Пермській області. Концепція цієї системи передбачає застосування геоінформаційних технологій у структурних підрозділах адміністрації області та в структурних підрозділах органів державної влади Російської Федерації, що діють на території Пермської області. На етапі розробки концепція розглядалася Федеральною службою геодезії та картографії Росії, а також ДержДІСцент-ром і Держцентром Природа". Було укладено угоду між адміністрацією Пермської області та Федеральною службою геодезії та картографії Росії про формування геоінформаційної системи Пермської області, що передбачає створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:1000 000 та 1:200 000 на територію області. У концепції геоінформаційної системи були : основні напрями створення ГІС, склад користувачів ГІС, вимоги до баз даних, питання нормативно-правової основи, розробники ГІС, етапи розробки, першочергові проекти, джерела фінансування. відповідають напрямкам управлінської діяльності органів влади області: соціально-економічний розвиток; економіка і фінанси; екологія, ресурси та природокористування; транспорт та зв'язок; комунальне господарство та будівництво; сільське господарство; . охорона здоров'я, освіта та культура; громадський порядок, оборона та безпека; соціально-політичний розвиток Природно, велике місце у створенні регіональної системи займає забезпечення проекту цифрової картографічної основою. Концепція передбачає застосування карт: оглядово-топографічної карти масштабу 1:1000 000 на територію Пермської області та суміжні території; топографічної карти масштабу 1:200000 на територію області; геологічної карти масштабу 1:200000; топографічних карт для територій сільськогосподарських та лісових угідь, судноплавних річок у масштабах 1:100 000,1:50 000, 1:25000, 1:10000; для вирішення інженерних завдань та завдань міського господарства карт та планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:500. Для карт прийнята система координат 1942 Карти, виконані в системі координат 1963 або в місцевій системі координат, при включенні в ГІС області наводяться до єдиної системи координат. Для цифрових топографічних карт використовується класифікатор Роскарто1рафії UNI_VGM, що забезпечує можливість роботи із системами умовних знаків від масштабу 1:500 до масштабу 1:1000000 (всемасштабний класифікатор). Спектр застосовуваного програмного забезпечення досить широкий: проект «ЛАРІС» виконується з використанням програмного забезпечення фірми Intergraph Согр., Земельний комітет аж до районного рівня використовує ГІС MicroStation, частина робіт виконується в Maplnfo Professional, організації Міністерства природних ресурсів РФ застосовують Arclnfo, ArcView, ArcGIS, геологічні карти створюються у ДВС «ПАРК». Рішення щодо вибору програмних засобів визначалися наявністю напрацьованих завдань у різних відомчих ДВС та прийнятими галузевими рішеннями. Використовувані формати цифрових карток визначалися застосовуваними програмними засобами ГІС. Однак вказується, що необхідно мати конвертори, що перетворюють цифрові карти з одного формату на інший для забезпечення передачі відомостей у різні ГІС-пакети. У листопаді 1998 р. з ДержДІСцентру (Роскартографія) в область були передані цифрові карти Пермської області масштабів 1:1000000 та 1:200000. Основний формат отриманих карток F20V. Карти конвертовані у формат Е00, що застосовується у ГІС, фірми ESRI Inc. Інформаційна насиченість карт, створених Роскартографією, не влаштовувала розробників регіональної ГІС. На першому етапі розробники системи велику увагу приділили її підвищенню, наповненню семантики карт та територіальній прив'язці наявних та новостворених тематичних баз даних. Під час створення ГІС було виконано кілька пілотних проектів: створення комплексної ГІС селища та курорту «Усть-Качка» для відпрацювання комплексних рішень на малій території, на прикладі ГІС «Усть-Качка», щоб демонструвати можливості ДВС недостатньо підготовленим керівникам; створення моделі повені для міст Перм та Кунгур. Для створення моделі повені було побудовано матрицю висот потенційної зони затоплення, виконано розрахунки з моделювання рівня затоплень; розробка екологічного контролю пілотних проектів ГІС для міста Березники та прилеглих територій. Основні результати реалізації програми представляються авторами концепції В. Л. Чебикін, Ю. Б. Щербінін у вигляді наступних підсистем (компонентів): «ГІС-геологія». Створюється для реальної геолого-економічної оцінки ресурсного потенціалу Пермської області, розробки рішень щодо ефективного використання ресурсів. Включає банк геоданих про родовища корисних копалин, розміщення видобувних та споживаючих підприємств, величину запасів, динаміку видобутку та споживання; "ГІС земельного кадастру". Забезпечує умови об'єктивного стягування податків на землю та дотримання нормативно-правових актів щодо володіння, користування, зміни власника. Включає банк геоданих про межі земельних ділянок у розрізі прав власності на землю та реєстр власників; "ГІС-дороги". Дозволяє визначити та ефективно використовувати технічні та економічні умови експлуатації та розвитку транспортної дорожньої мережі. Основується на банку геоданих про дороги Пермської області, якість покриття, технічний стан доріг, технічні характеристики мостів, проїздів, переїздів, поромних і льодових переправ, дорожніх знаків. Включає бази економічних даних про використання доріг для вантажних та пасажирських перевезень, вартість утримання доріг, а також реєстр власності та межі відповідальності; "ГІС залізниць". Дозволяє визначити та ефективно використовувати технічні та економічні умови експлуатації та розвитку транспортної залізничної мережі. Включає банк геоданих про залізниці Пермської області, залізничні мости та переїзди, залізничні станції, майданчики, споруди, а також бази економічних даних про використання доріг для вантажних та пасажирських перевезень, вартості утримання доріг; "ГІС річкового господарства". Забезпечує інформацією розрахунки робіт земснарядів щодо поглиблення русла річок та розрахунки щодо ефективності та розвитку судноплавства. Інформаційне забезпечення - геоінформація про рельєф дна судноплавних річок та бази даних про річкові вантажні та пасажирські маршрути; . "ГІС-повені". Забезпечує процес моделювання розливів річок та виконання розрахунків протипаводкових заходів, збитків від повеней, надає необхідні відомості для роботи протипаводкових комісій. Інформаційна база – геодані про рельєф берегів річок; «ГІС гідроспоруд». Служить для моделювання наслідків техногенних впливів на водні об'єкти населення та підприємств. Банк геоданих - інформація щодо гребель, шлюз, водозаборів, очисних споруд та стоків рідких відходів промислових підприємств, інформаційні бази техніко-економічних даних з гідроспоруд; "ГІС водного господарства". Створюється для об'єктивної оцінки та планування використання водних ресурсів області. Банк геоданих містить інформацію про річки, водосховища, озера, болоти, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги, а також інформацію про протяжність, площу, запаси та якість водних ресурсів, характеристику рибних запасів, реєстр власності та межі відповідальності; "ГІС лісового господарства". Необхідний для об'єктивної оцінки та планування використання лісових ресурсів області. Ця діяльність базується на інформації про лісові ділянки, породи та вік лісу, його економічну оцінку, обсяги вирубки, переробки, продажу лісу, місцезнаходження лісовидобувних та переробних підприємств, про права власності та межі відповідальності; "ГІС кадастру природних ресурсів". Об'єднує інформацію компонентів ГІС-геологія, ГІС лісового господарства, ГІС водного господарства, а також рибного господарства, заказників, мисливського господарства та ін., пов'язує геобази зазначених компонентів, створює інформаційну базу комплексної оцінки природних ресурсів Пермської області; "ГІС-екологія". Створюється з метою розробки заходів щодо покращення екологічної обстановки, визначення обґрунтованих сум, необхідних для здійснення цих заходів; «ГІС природних територій, що особливо охороняються». Банк геоданих по природних територіях області, що особливо охороняються; "ГІС екопатології". Банк геоданих щодо впливу екологічної обстановки на стан здоров'я та смертність населення, що дозволяє дати об'єктивну оцінку умов проживання населення на території області; "ГІС нафтогазопроводів". Використовується для моделювання та оцінки наслідків надзвичайних ситуацій, проведення економічних розрахунків. Банк геоданих містить інформацію про нафтогазопроводи, перекачувальні станції та інші інженерні споруди на території області, реєстр власників, права власності та межі відповідальності, банк геоданих про рельєф прилеглих територій, інформаційні бази технікоекономічних характеристик; ГІС контролю та моделювання природних та техногенних проявів катастрофічних деформацій земної поверхні Пермської області на основі результатів моніторингу, у тому числі космічного; "ГІС-населення". Бази геоданих щодо розміщення населення, що дозволяють виконати аналіз території за статево-віковим складом, призовним віком, зайнятістю, соціально захищеними групами, міграції населення, необхідний для обґрунтування соціальних програм, а також інформаційного забезпечення виборних кампаній (формування виборчих округів та аналіз електорату); "ГІС УВС". Поділяється на складові: "ГІС пожежної охорони"; «ГІС ДІБДР»; "ГІС охорони громадського порядку"; "ГІС НС". Створюються бази: потенційно небезпечних об'єктів, тактико-технічних характеристик цих об'єктів, сил та засобів цивільної оборони та залучених сил та засобів обласної підсистеми надзвичайних ситуацій, тактико-технічних характеристик сил та засобів; база геоданих розташування зон евакуації та маршрутів прямування для підприємств та населення області, інформаційні бази тактико-технічних характеристик зон та маршрутів евакуації; "ГІС медицини катастроф". Створює, зокрема, геобазу дислокації та інформаційні основи стану медичних закладів; "ГІС забезпечення безпеки життєдіяльності населення". Геобаза постів спостереження за потенційно небезпечними об'єктами, геобази рельєфу та інших характеристик місцевості у масштабах, необхідних для вирішення завдань моделювання надзвичайних ситуацій на об'єктах спостереження та прилеглих територіях, інформаційні бази тактико-технічних даних для організації роботи та реєстрації результатів роботи постів спостереження; "ГІС соціально-економічного розвитку області". Необхідна для аналізу діяльності органів місцевого самоврядування, її порівняння з аналогічною на суміжних територіях як на даний момент, так і в динаміці за періодами збору інформації органами державного статистичного обліку. Крім того, цей компонент використовується для розробки заходів щодо управління територіями. Геобаза ДВС соціально-економічного розвитку області містить інформацію про адміністративне поділ області, про паспорти територій, бази Пермського обласного комітету державної статистики за показниками стану соціально-економічного розвитку та головного управління економіки адміністрації області за показниками прогнозу соціально-економічного розвитку. В результаті реалізації програми мають бути розроблені та впроваджені правові, економічні, організаційні та технічні заходи щодо виконання завдань створення ДВС ОГВ, сформовані бази цифрових карт Пермської області різного масштабу для відображення динаміки соціально-економічного розвитку області. Структури управління областю будуть забезпечені реальною просторово-часовою інформацією про інфраструктуру та соціальний розвиток області, що дозволяє сформувати механізм управління господарством області на геоінформаційній основі. Розроблені концепція геоінформаційної системи та програма створення ГІС спираються на значний досвід підприємств та організацій Пермської області у даній сфері діяльності. Різні проекти виконуються у Комітеті земельного кадастру Пермської області, Пермському державному геологознімальному підприємстві «Геокарта», Комітеті природних ресурсів Пермської області, Науково-дослідному клінічному інституті дитячої екопатології та інших організаціях. Під керівництвом Комітету земельного кадастру Пермської області ведуться роботи з проведення кадастрових зйомок, виготовлення планово-картографічних матеріалів, інвентаризації земель, реєстрації власників землі. Замовником державної автоматизованої системи земельного кадастру у Пермській області (ДАС ЗК) є Комітет із земельного кадастру області. В облкомземі та міськрайкомземах створено спеціальні робочі групи оперативного управління реалізацією проекту ЛАРІС. На унітарному державному підприємстві «Уральське проектно-вишукувальне підприємство земельних кадастрових зйомок» («Уралземкадастрзйомка») створено спеціалізоване виробництво на базі цифрових кадастрових технологій. Застосовуються ГІС фірми Intergraph Согр., а також MicroStation, Maplnfo Professional. Пермське державне геологознімальне підприємство "Геокарта" виконує роботи за програмою державного геологічного картографування. За кожною партією підприємства закріплено чергування по одному-двох номенклатурних листах карти Пермської області масштабу 1:200 000, результати роботи оформлюються у графічному та цифровому вигляді. На підприємстві застосовуються ГІС "Геокарта", що забезпечує технологію створення цифрових карт, а також Arclnfo, ArcView, ПАРК 6.0. У цифровому вигляді було створено такі геологічні документи: Геологічна карта дочетвертинних утворень за матеріалами довивчення та підготовки державної геологічної карти масштабу 1:200 000. Геологічна карта четвертинних відкладень. Схема геоморфологічного районування. Карта продуктивних нафтогазоносних структур. Схема адміністративного поділу з транспортними шляхами та магістральними комунікаціями. Карта дочетвертинних утворень доповнена історичними відомостями: по міді, залізу, хромітам, бокситам, марганцю, титану, свинцю, стронцію, золоту; ' за будівельними матеріалами (габро-діабази, вапняки, доломіти, мармури, пісковики), кварцу, флюориту, волконсько-іту; з нафти, газу, вугілля, калійних солей, питної води. Карта четвертинних відкладень відбиває розподіл за площами об'єктів із вмістом: золота, платини, алмазів; агроруд (торф, вапняний туф, мергель), глин, піщаногравійних сумішей, пісків та ін На виконання розпорядження губернатора Пермської області від 09.11.95 № 338 «Про систему екологічного моніторингу на території області» під керівництвом Комітету природних ресурсів Пермської області комітету з охорони навколишнього середовища) ведуться роботи зі створення Єдиної територіальної системи екологічного моніторингу (ЄСЕМ) області. ЄТСЕМ створюється з метою інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього середовища для забезпечення екологічно безпечного сталого розвитку території та є складовою інформаційної та геоінформаційної системи Пермської області. Роботи зі створення та супроводу ГІС охорони здоров'я виконані Науково-дослідним клінічним інститутом дитячої екопатології (НДІК ДЕП). На регіональному рівні відпрацьовано використання ДВС для вирішення завдань інформаційної підтримки системи управління охороною здоров'я області: виділення територій з несприятливими тенденціями медико-демографічних та медико-екологічних показників; обґрунтування регіональних інвестицій у територіальну охорону здоров'я на базі геоінформаційного аналізу медикодемографічних показників (як окремих, так і комплексних); аналіз достатності медичних послуг населенню за територіями та оцінкою гостроти проблем окремих територій; обґрунтування та розміщення мережі міжрайонних центрів з надання спеціалізованої медичної допомоги та ін. Виконано роботи, що дозволяють ув'язати просторову інформацію та бази даних з медичного обслуговування населення, медико-демографічні, санітарно-гігієнічні та екологічні показники на єдиній карті-схемі Пермської області. Зібрано інформацію більш ніж за 260 показниками. В системі використовуються дрібномаштабні векторні карти-схеми (1:1000000). Програмне забезпечення дозволяє програвати низку сценаріїв та вибір варіантів оптимального використання ліжкового фонду та лабораторно-діагностичної бази лікувально-профілактичних закладів. Для вирішення медико-екологічних завдань з використанням ДВС виділено пріоритетні території за сукупністю факторів ризику для здоров'я населення та окремими екологічними показниками, виконано просторову прив'язку багаторічних баз даних за джерелами шкідливого впливу на навколишнє середовище. Реалізовано екологічний проект у складі муніципальної ГІС Пермі, що є складовою регіональної ГІС. На базі векторної карти 1:25 000 створено верстви: захворюваність населення на райони міста Пермі, зони дії лікувально-профілактичних закладів. Система дозволяє простежити динаміку захворюваності за останні 6 років за 68 показниками. В рамках проекту сформовані шари, що відображають різні аспекти стану навколишнього середовища (зони забруднення ґрунтів важкими металами, вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі за результатами натурних спостережень, стаціонарні джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря з докладними характеристиками кожного джерела, землевідведення промислових підприємств з інформацією підприємстві як джерела забруднення природного середовища, вміст шкідливих домішок у біологічних середовищах дитячого населення тощо). Шари, що мають насичену атрибутивну базу, використовуються у аналітичних завданнях. Створена система дає вихід вирішення завдань формування оптимальної мережі розміщення постів контролю якості атмосферного повітря за критеріями здоров'я населення, розробки програм медико-екологічної реабілітації дітей тощо. Екологічний проект муніципальної ГІС створено з урахуванням ArcView. ГІС використовується у поєднанні з моделюючими та аналітичними програмами, що дає можливість отримувати комплексні оцінки різних територіальних рівнів. У 1994-1997 роках. НІКІ ДЕП випущено медико-екологічний атлас Пермської області. У 1998 р. НІКІ ДЕП спільно з регіональним центром нових інформаційних технологій Пермського державного технічного університету та департаментом освіти і науки адміністрації області випущено атлас соціально-освітньої сфери Пермської області (пілотний проект у рамках міжвузівської науково-технічної програми «Розробка наукових засад створення геоінформаційних систем») ). Рішенням законодавчих зборів від 06.04.98 № 78 прийнято та реалізовано комплексну територіальну програму «Безпека життєдіяльності та організація моніторингових систем прогнозу природних та природно-техногенних надзвичайних ситуацій на території Пермської області на 1998-2000 рр.й, попередження та дій у режимі надзвичайних ситуацій (ГІС НС); 2. Створення підсистеми дій в умови надзвичайних ситуацій у складі геоінформаційної системи УВС Пермської області. Геоінформаційна система НС створюється на основі науково-дослідних розробок Гірського інституту Уральського відділення РАН (м. Перм). Розробка «Технічних вимог до цифрових топографічних карт масштабів 1:1000 000 та 1:200 000 на територію Пермської області», «Методики перевірки якості цифрових топографічних карт масштабів 1:1000 000 та 1:200 000 на територію» якості та приймання зазначених цифрових карг виконано Пермським державним унітарним підприємством «Спеціальне науково-дослідне бюро «Ельбрус» (СНІБ «Ельбрус»). СНІБ «Ельбрус» є власником цифрових топографічних карт зазначених масштабів та виконує роботи з впровадження карт відповідно до «Тимчасового положення про порядок використання цифрових електронних карт Пермської області масштабів 1:1000 000 та 1:200 000». ДНІБ «Ельбрус» використовує кілька програмних засобів ГІС: ІНТЕЛКАРТ, ІНТЕЛВЕК, Панорама, ГІС РСЧС, Maplnfo Professional, ArcView, Arclnfo та ін. ГУП СНІБ «Ельбрус» веде єдиний класифікатор картографічної інформації на весь для забезпечення сумісності застосування карток у різних програмних засобах ГІС. На географічному факультеті Пермського державного університету розробляється ГІС «Природні території Пермської області, що охороняються»; ведуться роботи зі створення тематичних фізико-географічних, соціально-економічних та еколого-географічних шарів (гідрографія, орографія, геоморфологія, ґрунти, рослинність, клімат, населені пункти, транспортна мережа, промисловість, сільське господарство, виробнича та соціальна інфраструктура та ін.). Розробляються власні системи Іркутської, Нижегородської, Рязанської областей, Приморського краю та інших. Досить численні приклади реалізації ГІС локальному рівні. У межах програми «Убсу-Нур» створено геоінформаційну систему для характеристик запасів- та вікової динаміки деревостою в лісах Убсу-Нурської улоговини, для комплексної характеристики місця проведення літніх навчальних практик географічного факультету МДУ розроблено ГІС-Сатино та ін. Остання система по суті є комплексною цифровою моделлю території навчального полігону «Сатіно» (Боровський р-н Калузької обл.) (Ю.Ф. Книжников, І. К. Лур'є, 2002]. Основні базові шари – фотоплани та топографічні карти території масштабів 1:5000 та 1:10000 Широко використовуються дані польових студентських досліджень Ведеться комплектування географічних інформаційних фондів як систематизованих наборів даних про властивості та відносини географічних об'єктів та процесів на території. Для вивчення динамічних станів природної геосистеми використовуються різні часові та масштабні рівні - багаторічні (різночасні карти, аеро- та космічні знімки, матеріали багаторічних польових обстежень території полігону), а також сезонні (переважно аероснімки та спеціальні ландшафтно-фенологічні дослідження). Розробляється дешифрувально-навігаційний комплекс для автоматизованих польових досліджень. Можна навести також приклади систем, створених для контролю екологічної ситуації в межах окремо взятого хімічного заводу, та ін. галузі, екології, муніципальному управлінню, експлуатації інженерних комунікацій, діяльності силових структур. Вони докладно розглянуті у книзі [Е. Г. Капралов, А. В. Кошкарьов, В. С. Тикунов та ін, 2004]. Контрольні питання У чому полягає роль Глобальної інформаційно-ресурсної бази даних GRID? У чому основна особливість системи GRID? Чи погоджувалися російські проекти з міжнародними методиками? Чи доцільне таке узгодження? Охарактеризуйте особливості запланованої Державної екоінформаційної системи; Чи доцільною є реалізація цього проекту в сучасних умовах? Перерахуйте основні особливості системи "Стійкий розвиток Росії". Оцініть оптимальність системи, створеної Пермської області. Чи доцільно створювати локальні системи? Складіть план можливого геоінформаційного проекту своєї області.

Дані дистанційного зондування надають важливу інформацію, яка допомагає в моніторингу різних програм, таких як злиття зображень, виявлення змін та класифікація земного покриву. Космічні знімки є ключовим методом, який використовується для отримання інформації, пов'язаної із земними ресурсами та навколишнім середовищем.

До популярних даних супутникових знімків відноситься те, що до них можна легко отримати онлайн через різні картографічні програми. Будучи просто в змозі знайти потрібну адресу, ці програми допомогли співтоваристві ГІС у плануванні проектів, моніторингу стихійних лих у багатьох сферах у нашому житті.

Компанія TerraCloud надає доступ до бази різночасних космічних знімків потрібного вам дозволу з супутників РФ в одному вікні онлайн, причому цілодобово та з будь-якої точки світу. І на зручних умовах замовлення.

Основним аспектом, який впливає на точність наземного об'єкта, є просторовий дозвіл. Тимчасовий дозвіл допомагає у створенні карт земного покриву для планування навколишнього середовища, виявлення змін у землекористуванні та планування транспортування.

Інтеграція даних та аналіз міських районів з використанням зображень дистанційного зондування із середнім дозволом головним чином зосереджені на документуванні населених пунктів або використовуються для розмежування між житловими, комерційними та промисловими зонами.

Надання базової картки для графічної довідки та допомога планувальникам та інженерам

Кількість деталей, які ортозображення робить з використанням супутникових знімків високої роздільної здатності, має велике значення. Оскільки воно забезпечує детальне зображення вибраної області разом із навколишніми областями.

Оскільки карти засновані на місцезнаходження, вони спеціально призначені для передачі високоструктурованих даних та створення повної картини потрібної точки земної поверхні. Існують численні застосування супутникових зображень та даних дистанційного зондування.

Сьогодні країни використовують інформацію, отриману із супутникових зображень, для прийняття урядових рішень, операцій цивільної оборони, служб поліції та географічних інформаційних систем (ГІС) загалом. У ці дні дані, отримані за допомогою супутникових знімків, стали обов'язковими, і всі урядові проекти повинні бути представлені на основі даних супутникової зйомки.

На попередніх та техніко-економічних етапах розвідки корисних копалин важливо знати про потенційну корисність корисних копалин району, що підлягає розгляду для видобутку корисних копалин.

У таких сценаріях картографування на основі дистанційного зондування з супутника та його інтеграція до ГІС-платформи допомагають геологам легко складати карту зон мінерального потенціалу, заощаджуючи час. За допомогою спектрального аналізу смуг супутникових зображень вчений може швидко визначити та відобразити мінеральну доступність за допомогою спеціальних індикаторів.

Це дозволить геологу-розвіднику звузити геофізичні, геохімічні та пробні бурові роботи до зон із високим потенціалом.

Результат стихійного лиха може бути руйнівним і часом тяжким для оцінки. Але оцінка ризику лиха необхідна для рятувальників. Ця інформація має бути підготовлена ​​і виконана швидко та з точністю.

Класифікація зображень на основі об'єктів з використанням виявлення змін (до і після події) - це швидкий спосіб отримання даних оцінки збитків. Інші аналогічні програми, що використовують супутникові знімки в оцінках лих, включають вимірювання тіней від будівель та цифрових моделей поверхні.

Зі зростанням населення в усьому світі та необхідністю збільшення сільськогосподарського виробництва існує певна потреба у належному управлінні світовими сільськогосподарськими ресурсами.

Щоб це сталося, насамперед необхідно отримати надійні дані не тільки про типи, а й про якість, кількість та розташування цих ресурсів. Супутникові зображення та ГІС (географічні інформаційні системи) завжди залишатимуться важливим фактором у покращенні існуючих систем збирання та складання карт сільського господарства та даних про ресурси.

В даний час у всьому світі проводяться картографування та обстеження сільського господарства з метою збору інформації та статистики з сільськогосподарських культур, пасовищних угідь, худоби та інших пов'язаних сільськогосподарських ресурсів.

Зібрана інформація потрібна для реалізації ефективних управлінських рішень. Сільськогосподарське обстеження потрібне для планування та розподілу обмежених ресурсів між різними секторами економіки.

3D-моделі міст— це цифрові моделі міських районів, що становлять поверхні місцевості, ділянки, будівлі, рослинність, елементи інфраструктури та ландшафту, а також пов'язані об'єкти, що належать міським районам.

Їх компоненти описані та представлені відповідними двовимірними та тривимірними просторовими даними та даними з географічною прив'язкою. Тривимірні моделі міст підтримують уявлення, дослідження, аналіз та управління завданнями у великій кількості різних галузей застосування.

3D ГІС – це швидке та ефективне рішення для великих та віддалених місць, де ручна зйомка практично неможлива. Різні міські та сільські відділи планування потребують даних 3D ГІС, таких як, дренаж, каналізація,
водопостачання, проектування каналів та багато іншого.

І кілька слів насамкінець. Супутникові знімки стали просто необхідністю в наш час. Їхня точність — поза всякими питаннями — адже зверху видно все. Тут головне – питання актуальності знімків та можливості отримати знімок саме тієї ділянки території – яка вам дійсно потрібна. Іноді це допомагає вирішити справді важливі питання.

Н. Б. Ялдигіна

Останні роки були відзначені швидким розвитком та поширенням технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та геоінформаційних технологій. Космічні знімки активно використовуються як джерело інформації для вирішення завдань у різних сферах діяльності: картографія, муніципальне управління, лісове та сільське господарство, водне господарство, інвентаризація та моніторинг стану об'єктів інфраструктури видобутку та транспортування нафти та газу, оцінка екологічного стану, пошук та прогнозування родовищ корисних копалин та ін. Геоінформаційні системи (ГІС) та геопортали застосовуються для аналізу даних з метою прийняття управлінських рішень.

Як наслідок, для багатьох вищих навчальних закладів дуже актуальним стало завдання активного впровадження технологій ДЗЗ та ДВС у навчальний процес та наукову діяльність. Раніше використання зазначених технологій вимагалося, перш за все, вузам, які здійснюють підготовку фахівців у галузі фотограмметрії та ГІС. Однак поступово, в міру інтеграції технологій ДЗЗ та ГІС з різними прикладними сферами діяльності, їх вивчення стало необхідним для значно ширшого кола фахівців. ВНЗ, що здійснюють підготовку за спеціальностями, пов'язаними лісовим та сільським господарством, екологією, будівництвом тощо, тепер також потрібне навчання студентів основам ДЗЗ та ДВС, для того, щоб майбутні випускники були знайомі з передовими методами вирішення прикладних завдань у рамках своєї спеціальності .

На початковому етапі освітній установі, яка планує здійснювати навчання студентів тематиці ДЗЗ та ДВС, необхідно вирішити низку проблем:

• Придбати спеціалізоване програмне та апаратне забезпечення.
• Придбати комплект даних ДЗЗ, який використовуватиметься для навчання та ведення наукової роботи.
• Провести перепідготовку викладачів з питань ДЗЗ та ДВС.
• Розробити технології, що дозволять вирішувати прикладні завдання, що відповідають спеціалізації вузу/кафедри, з використанням даних ДЗЗ.

Без продуманого та системного підходу вирішення цих проблем може вимагати від вишу значних тимчасових та матеріальних витрат. Найбільш простий та ефективний спосіб подолання складнощів - взаємодія з компаніями, що здійснюють постачання всього необхідного програмного та апаратного обладнання для впровадження технологій ДЗЗ та ГІС, що мають досвід реалізації проектів для різних галузей народного господарства.

Комплексний підхід до впровадження технологій ДЗЗ та ГІС у ВНЗ забезпечить компанія «Совзонд», що пропонує повний спектр послуг, починаючи від постачання програмного та апаратного забезпечення, їх встановлення та налаштування та закінчуючи поставкою даних ДЗЗ, навчанням фахівців та розробкою технологічних рішень. Основою запропонованого рішення є Центр обробки даних дистанційного зондування Землі (ЦОДДЗЗ).

Що таке ЦОДДЗЗ?

Це комплекс програмно-апаратних засобів та технологій, призначених для отримання, обробки та аналізу даних ДЗЗ, використання геопросторової інформації. ЦОДДЗЗ дозволяє вирішувати такі основні завдання:

• Отримання ДЗЗ (космічних знімків).
• Первинна обробка космічних знімків, підготовка до автоматизованого та інтерактивного дешифрування, а також візуального представлення.
• Глибокий автоматизований аналіз даних ДЗЗ для підготовки широкого спектра аналітичних картографічних матеріалів з різної тематики, визначення різноманітних статистичних параметрів.
• Підготовка аналітичних звітів, презентаційних матеріалів на базі даних космічної зйомки.

Ключовою складовою ЦОДДЗЗ є спеціалізоване програмне та апаратне забезпечення, що має широкі функціональні можливості по роботі з даними ДЗЗ та ГІС.

Програмне забезпечення ЦОДДЗЗ

Програмне забезпечення у складі ЦОДДЗЗ призначене для виконання наступних робіт:

Фотограмметрична обробка даних ДЗЗ (геометрична корекція зображень, побудова цифрових моделей рельєфу, створення мозаїк зображень тощо). Є необхідним етапом у загальному технологічному циклі обробки та аналізу даних ДЗЗ, що забезпечує отримання користувачем точної та актуальної інформації.

Тематична обробка даних ДЗЗ (тематичне дешифрування, спектральний аналіз тощо).Передбачає дешифрування та аналіз матеріалів космічної зйомки з метою створення тематичних карт та планів, прийняття управлінських рішень.

ГІС-аналіз та картографування (просторовий та статистичний аналіз даних, підготовка карт тощо).Забезпечує виявлення закономірностей, взаємовідносин, тенденцій у подіях та явищах навколишнього світу, а також створення карток для представлення результатів у зручному для користувача вигляді.

Надання доступу до геопросторової інформації через мережі Інтернет та Інтранет (організація зберігання даних, створення web-сервісів з функціями ГІС-аналізу для користувачів внутрішніх та зовнішніх мереж).Передбачає організацію доступу користувачів із внутрішньої мережі та мережі Інтернет до інформації на задану тематику на певну територію (космічними знімками, векторними картами, атрибутивною інформацією).

У табл. 1 наведена пропонована компанією "Совзонд" схема використання програмного забезпечення, що дозволяє повною мірою реалізувати всі перелічені види робіт.

Таблиця 1. Схема використання програмного забезпечення

Вид робіт	Програмні продукти	Основні функціональні можливості
Фотограмметричне оброблення даних ДЗЗ	Неймовірна ціна на Лінійка INPHO від компанії Trimble INPHO	Автоматизована аеротріангуляція для всіх типів кадрової зйомки, отриманої як з аналогових, так і цифрових камер Побудова високоточних цифрових моделей рельєфу (ЦМР) з аеро- або космічної зйомки, контроль якості та редагування ЦМР Ортотрансформування даних ДЗЗ Створення кольоросинтезованих мозаїчних покриттів із використанням зображень, отриманих із різних супутників Векторизація об'єктів місцевості по стереопарах аеро- та космічних знімків
		Візуалізація даних ДЗЗ Геометрична та радіометрична корекція Створення ЦМР на основі стереозображень Створення мозаїк
Тематична обробка даних ДЗЗ	Лінійка ENVI від компанії ITT VIS	Інтерактивне дешифрування та класифікація Інтерактивне спектральне та просторове покращення зображень Калібрування та атмосферна корекція Аналіз рослинності з використанням вегетаційних індексів (NDVI) Отримання векторних даних для експорту до ГІС
ГІС-аналіз та картографування	Лінійка ArcGIS Desktop (компанія ESRI Inc.)	Створення та редагування просторових даних на основі об'єктно-орієнтованого підходу Створення та оформлення карт Просторовий та статистичний аналіз геоданих Аналіз карти, створення візуальних звітів
Надання доступу до геопросторової інформації через мережу Інтернет	Лінійка ArcGIS Server (компанія ESRI Inc.)	ЦЦентралізоване управління всіма просторовими даними та картографічними службами Створення веб-застосунків, що мають функціональність настільних ГІС

Для вищих навчальних закладів компанія «Совзонд» пропонує вигідні умови постачання програмного забезпечення. Вартість окремих ліцензій для ВНЗ у два і більше разів знижено порівняно з комерційними ліцензіями. Крім того, постачаються спеціальні комплекти ліцензій для обладнання навчальних класів (табл. 2). Вартість пакету ліцензій для навчання на 10 і більше місць в основному можна порівняти з вартістю однієї комерційної ліцензії. Нижче наведено в таблиці опис пакетів ліцензій, що постачаються різними постачальниками програмного забезпечення.

Таблиця 2. Ліцензії на програмне забезпечення

Чимало російських вузів вже мають позитивний досвід використання програмних продуктів від компаній ITT VIS, ESRI Inc., Trimble INPHO у рамках освітньої та наукової діяльності. Серед них – Московський державний університет геодезії та картографії (МІІДАіК), Московський державний університет лісу (МГУЛ), Марійський державний технічний університет (МарДТУ), Сибірська державна геодезична академія (ММДА) тощо.

Апаратне забезпечення ЦОДДЗЗ

Апаратне забезпечення ЦОДДЗЗ включає передові технічні засоби, що дозволяють вищому навчальному закладу організовувати науково-дослідний, освітній процес, реалізовувати різні методи роботи як з інформацією, так і з аудиторією, що навчається. Апаратне забезпечення підбирається з урахуванням масштабу запланованих робіт, кількості студентів, що навчаються, та низки інших факторів. ЦОДДЗЗ може бути розгорнутий на базі одного або декількох приміщень і включати, наприклад, навчальну аудиторію, лабораторію ДЗЗ і зал для проведення нарад.

У складі ЦОДДЗЗ може використовуватися таке обладнання:

• Робочі станції для встановлення спеціалізованого програмного забезпечення (у навчальних аудиторіях та на кафедрах).
• Сервери для організації зберігання та управління геопросторовими даними.
• Відеостіни для відображення та колективного перегляду інформації (рис. 1).
• Системи відеоконференцзв'язку для обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному режимі часу між віддаленими користувачами (що знаходяться у різних приміщеннях).

Рис. 1. Навчальний клас із відеостіною

Дані засоби не тільки становлять продуктивну апаратну платформу для виконання процесів обробки даних ДЗЗ, але й дозволяють налагодити ефективну взаємодію між групами користувачів. Наприклад, за допомогою системи відеоконференцзв'язку та програмно-апаратного комплексу TTS може забезпечуватися передача в режимі реального часу даних, підготовлених фахівцями лабораторії, та відеозображення безпосередньо на екран у залі для проведення нарад.

Постачання даних ДЗЗ

При розгортанні ЦОДДЗЗ одним із важливих питань стає придбання набору даних ДЗЗ із різних супутників, які будуть використовуватися для навчання студентів та виконання різних тематичних проектів. Компанія «Совзонд» взаємодіє з провідними компаніями-операторами супутників ДЗЗ та здійснює поставку цифрових даних, що отримуються з космічних апаратів WorldView-1, WorldView-2, GeoEye-1, QuickBird, IKONOS, «Ресурс-ДК1», RapidEye, ALOS, SPOT, TerraS -X, RADARSAT-1,2 та ін.

Також можливе розгортання у вузі наземного приймального комплексу, створеного за участю Федерального космічного агентства (Роскосмосу), що забезпечує безпосереднє приймання даних із супутників «Ресурс-ДК1», AQUA, TERRA, IRS-1C, IRS-1D, CARTOSAT-1 (IRS-P5) ), RESOURCESAT-1 (IRS-P6), NOAA, RADARSAT-1,2, COSMO-SkyMed 1–3 та ін. які мають різні характеристики (просторове дозвіл, спектральний діапазон та ін.), які можуть використовуватися як тестові зразки для навчання студентів.

Розгортання Центру дистанційного зондування Землі у вищому навчальному закладі дозволяє вирішити завдання впровадження технологій ДЗЗ та ДВС у наукову та освітню діяльність вузу та забезпечити підготовку фахівців за порівняно новим та актуальним напрямком.

ЦОДДЗЗ є гнучкою та масштабованою системою. На початковому етапі створення ЦОДДЗЗ може бути невеликою лабораторією або навіть окремі робочі станції з функціоналом обробки даних ДЗЗ. Надалі можливе розширення ЦОДДЗЗ до розміру великих лабораторій та навчальних центрів, діяльність яких не обмежується навчанням студентів, але передбачає також виконання комерційних проектів на основі даних ДЗЗ та надання інформаційних послуг користувачам мережі Інтернет.

Попередня стаття: Які фактори визначають нерівність доходів працівників? Наступна стаття: Фірмовий стиль та етапи його проектування Основи створення фірмового стилю етапи його розробки